1. Діти старші дванадцятирічного віку можуть поза часом, відведеним для відвідування школи, використовуватись на легких роботах за умови, що ці роботи:
a) не шкідливі для здоров'я дітей або для їхнього нормального розвитку;
b) не завдають за своїм характером шкоди їхнім ретельним заняттям у школі або їхній здатності сприймати те, що їм викладається в школі;
c) не тривають понад дві години на день як у дні відвідування школи, так і у вільні дні за умови, що загальне щоденне число годин, присвячених школі і легким роботам, ні в якому разі не перевищує семи годин.
2. Легкі роботи забороняються:
a) по неділях та у дні офіційних державних свят;
b) протягом ночі, тобто протягом періоду принаймні в дванадцять послідовних годин, який включає проміжок часу між восьмою годиною вечора та восьмою годиною ранку.
3. Після консультації з основними заінтересованими організаціями роботодавців і працівників національне законодавство:
a) визначає, якого роду роботи можуть розглядатися як легкі в розумінні цієї статті;
b) приписує як гарантії попередні умови, виконання яких необхідне до використання дітей на легких роботах.
4. За умови виконання положень підпункту "a" пункту 1 цієї статті;
a) національне законодавство може встановити характер і тривалість робіт, які можуть бути дозволені в період канікул для дітей старших чотирнадцяти років, на яких поширюється стаття 2;
b) в країнах, де не існує ніяких постанов щодо обов'язкового навчання в школі, тривалість легких робіт не може перевищувати чотирьох з половиною годин на день.