1. Ця Конвенція застосовується до будь-якої роботи, яка не підпадає під регламентацію, передбачену наступними конвенціями, що ухвалені Міжнародною конференцією праці відповідно на своїх 1, 2 і 3-й сесіях:
Конвенція 1919 року про мінімальний вік приймання дітей на роботу в промисловості (Вашингтон);
Конвенція 1920 року про мінімальний вік допуску дітей до роботи в морі (Генуя);
Конвенція 1921 року про мінімальний вік допуску дітей до роботи в сільському господарстві (Женева) ( 993_142 ).
Компетентні органи влади кожної країни встановлюють після консультації з основними заінтересованими організаціями роботодавців і працівників розподіл меж застосування цієї Конвенції та меж застосування трьох вищезгаданих Конвенцій.
2. Ця Конвенція не застосовується:
a) до морського рибальства;
b) до роботи в технічних та професійних школах за умови, що вона носить головним чином освітній характер, не переслідує комерційної цілі і обмежується та схвалюється державною владою і провадиться під її контролем.
3. Компетентні органи влади кожної країни мають право звільняти від дії цієї Конвенції:
a) роботу на підприємствах, де зайняті тільки члени сім'ї роботодавця, за умови, що ця робота не є шкідливою, такою, що завдає збитків або небезпечною в розумінні статей 3 та 5 цієї Конвенції;
b) домашню роботу в сім'ї, яка виконується членами сім'ї.