1. Кожний член Міжнародної організації праці, який ратифікує цю Конвенцію, зобов'язується забезпечити особам, котрі дістали професійні захворювання, або, у разі їхньої смерті від таких захворювань, особам, які перебували на їхньому утриманні, відшкодування, що грунтується на загальних принципах його національного законодавства у галузі відшкодування за нещасні випадки на виробництві.
2. Сума цього відшкодування не може бути меншою, ніж сума, передбачена національним законодавством за каліцтво, завдане внаслідок нещасного випадку на виробництві. За умови дотримання цього положення кожний член Організації може, визначаючи у своєму законодавстві умови, що регулюють виплату відшкодування у разі професійних захворювань, і застосовуючи до таких захворювань своє законодавство у галузі відшкодування за нещасні випадки на виробництві, вносити такі зміни та уточнення, які він вважатиме потрібними.