Ст. 2

Чинна редакція від 10.06.1925 · Конвенція набрав чинності 01.04.1927

1. Законодавство щодо відшкодування під час нещасних випадків на виробництві застосовується до працівників, службовців та учнів, зайнятих на підприємствах, у господарствах або установах, державних чи приватних, незалежно від їхнього характеру.

2. Однак кожний член Організації може передбачити у своєму національному законодавстві такі винятки, які він вважатиме необхідними, щодо:

a) осіб, які виконують випадкові роботи, не характерні для даного підприємства;

b) осіб, які працюють вдома;

c) членів сім'ї роботодавця, які працюють виключно для нього і мешкають в його будинку;

d) працівників розумової праці, заробіток яких перевищує межу, встановлену національним законодавством.