Відмова у визнанні чи виконанні
У визнанні або виконанні може бути відмовлено, якщо:
a) угода була недійсною згідно із законодавством Держави обраного суду, якщо тільки обраний суд не встановив, що угода є дійсною;
b) сторона не мала здатності укладати угоду згідно із законодавством запитуваної Держави;
c) документ, на підставі якого відкрито провадження, чи інший еквівалентний документ, що містить основні елементи позову,
і) не був вручений відповідачу завчасно та у такий спосіб, щоб надати йому можливість організувати свій захист, за винятком випадків, коли відповідач з’явився до суду та надав пояснення і не оскаржив факт неналежного вручення у суді винесення рішення, за умови, що законодавство держави винесення рішення дозволяло таке оскарження, або
іі) був вручений відповідачу у запитуваній Державі у спосіб, що є несумісним з основоположними принципами запитуваної Держави стосовно вручення документів;
d) судове рішення було отримане внаслідок обману стосовно процесуальних питань;
e) визнання або виконання було б очевидно несумісним з публічним порядком запитуваної Держави, включаючи ситуації, коли конкретне провадження, за результатами якого винесене судове рішення, було несумісним із основоположними принципами процесуальної справедливості цієї Держави;
f) судове рішення є несумісним із судовим рішенням, винесеним у запитуваній Державі у спорі між тими ж сторонами, чи
g) судове рішення є несумісним із судовим рішенням, винесеним раніше в іншій Державі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за умови, що раніше винесене судове рішення відповідає умовам, необхідним для його визнання у запитуваній Державі.