1. Якщо справа, що є непідсудною згідно зі Статтею 2, параграф 2, або зі Статтею 21, виникла як попереднє питання, постанова суду щодо цього питання не визнається або не виконується згідно з цією Конвенцією.
2. Від визнання чи виконання судового рішення можна відмовитися, якщо та за умови, що це рішення базується на постанові суду щодо справи, непідсудної відповідно до Статті 2, параграф 2.
3. Проте, у випадку винесення судової постанови щодо дійсності права інтелектуальної власності (крім авторського чи суміжного права), від визнання чи виконання судового рішення можна відмовитися у відповідності з попереднім параграфом тільки тоді, коли:
a) це рішення є несумісним із рішенням суду чи відповідного органу щодо цієї справи, винесеним у Державі, згідно із законодавством якої це право інтелектуальної власності виникло;
b) судовий розгляд щодо дійсності права інтелектуальної власності продовжується в тій Державі.
4. Від визнання чи виконання судового рішення можна відмовитися, якщо та за умови, що це рішення базується на постанові суду щодо справи, непідсудної відповідно до заяви, зробленої затребуваною Державою згідно зі Статтею 21.