1. Межі робочого часу, визначені в параграфах 2, 3 і 4 статті 2, можуть бути перевищені, і час відпочинку, встановлений у параграфі 5, може бути зменшений, але тільки у випадках, коли потрібно уникнути серйозних перешкод у нормальному режимі роботи підприємства:
a) у разі аварії, яка сталася або її загрози, у разі термінової роботи по ремонту обладнання або заводу, яку треба виконати, стосовно чи за нездоланних обставин;
b) для того, щоб компенсувати непередбачену відсутність одного або кількох працівників зміни.
2. Відповідна компенсація за всі додаткові години, відпрацьовані відповідно до цієї статті, повинна бути надана на умовах, які визначено національними законами чи постановами або угодою між заінтересованими організаціями роботодавців та працівників.