1. Тривалість робочого часу осіб, до яких застосовується ця Конвенція, не перевищує восьми годин на день.
2. У тих випадках, коли, згідно з законодавством або звичаєм чи угодою між зацікавленими організаціями роботодавців і працівників (або ж, за відсутності таких організацій, між представниками роботодавців і працівників), тривалість робочого часу протягом одного дня чи кількох днів на тиждень не досягає восьми годин, може бути допущено перевищення восьмигодинної межі протягом решти тижнів на основі особливого дозволу вищезазначених організацій або представників. Передбачене в цьому параграфі перевищення не може бути більшим ніж одна година на тиждень.
3. Компетентний орган влади має право дозволити більш високі щоденні ліміти:
a) щодо осіб, тижнева тривалість робочого часу яких не перевищує сорока восьми годин протягом будь-якого тижня, як це передбачено в параграфі 1 статті 5, або тривалість робочого часу яких дорівнює сорока восьми годинам в середньому, як це передбачено в статті 6:
b) щодо осіб, які звичайно виконують переважно допоміжну роботу або чия робота часто переривається періодами простої присутності.