1. Кожній особі, до якої застосовується ця Конвенція, забезпечується протягом кожного семиденного періоду відпочинок тривалістю принаймні тридцять послідовних годин, з яких не менше ніж двадцять дві протягом однієї й тої самої доби.
2. Компетентний орган влади може дозволити надання кількох періодів відпочинку, які відповідають умовам параграфа 1, протягом кількості тижнів, яка не перевищує певного максимуму, замість одного такого періоду відпочинку протягом кожного семиденного періоду. У такому разі кількість періодів відпочинку, наданих протягом числа тижнів, на які цей відпочинок розподіляється, принаймні дорівнює цьому числу тижнів, і проміжок часу між двома періодами відпочинку не може перевищувати десяти днів.