1. Стосовно територій, згаданих у статті 35 Статуту Міжнародної організації праці ( 993_154 ), зміненого відповідно до Акта про поправку 1946 року до Статуту Міжнародної організації праці, за винятком територій, згаданих у параграфах 4 і 5 цієї статті, кожний член Організації, який ратифікує цю Конвенцію, надсилає Генеральному директорові Міжнародного бюро праці одночасно з документом про ратифікацію або в якомога коротший строк після ратифікації заяву із зазначенням:
a) територій, щодо яких він зобов'язується застосовувати положення Конвенції без змін;
b) територій, щодо яких він зобов'язується застосувати положення Конвенції зі змінами, та деталей цих змін;
c) територій, на яких Конвенція не застосовуватиметься і в цьому разі причин, з яких вона не застосовуватиметься;
d) територій, стосовно яких він резервує своє рішення.
2. Зобов'язання, згадані в a) та b) параграфа 1 цієї статті, вважаються невід'ємною частиною документа про ратифікацію і спричиняють однакові з ним наслідки.
3. Будь-який член Організації може за допомогою нової заяви відмовитися від усіх або від частини застережень, зроблених в його попередній заяві відповідно до b), c) та d) параграфа 1 цієї статті.
4. Будь-який член Організації може в періоди, протягом яких Конвенція може бути денонсована відповідно до положень статті 16, надіслати Генеральному директорові нову заяву, котра змінює в будь-якому іншому відношенні умови будь-якої попередньої заяви і повідомляє про становище, що існує на певних територіях.