1. Система обов'язкового страхування на випадок хвороби поширюється на працівників фізичної і нефізичної праці, серед них учнів, зайнятих на сільськогосподарських підприємствах.
2. Однак кожний член Організації може передбачити у своєму національному законодавстві такі винятки, які він вважає потрібними, щодо:
a) тимчасової роботи, яка триває менше ніж період, встановлений національним законодавством, непостійної роботи, що не належить до роду діяльності роботодавця, випадкової роботи й побічної роботи;
b) працівників, заробітна плата чи дохід яких перевищує суму, встановлену національним законодавством;
c) працівників, які не отримують грошової винагороди;
d) працівників-надомників, умови праці яких відрізняються від умов праці звичайних найманих працівників;
e) працівників, молодших чи старших певного віку, встановленого національним законодавством;
f) членів сім'ї роботодавця.
3. Крім того, зі сфери застосування системи обов'язкового страхування на випадок хвороби можуть бути вилучені особи, які внаслідок будь-яких положень законодавства чи особливої системи мають право на пільги на випадок хвороби, принаймні рівні тим, які передбачені цією Конвенцією.