1. Страхування на випадок хвороби здійснюється автономними установами, що перебувають під адміністративним і фінансовим контролем компетентного державного органу, який не має на меті отримання прибутку. Установи, засновані за приватною ініціативою, повинні бути спеціально визнані компетентним державним органом.
2. Застраховані особи беруть участь в управлінні автономними установами страхування на умовах, визначених національним законодавством.
3. Однак управління страхуванням на випадок хвороби може здійснюватись безпосередньо державою у тих випадках, коли воно стає важким чи неможливим або недоцільним внаслідок національних умов і, зокрема, внаслідок недостатнього розвитку організацій роботодавців і працівників.