Якщо законодавства обох заінтересованих Договірних Сторін містять положення про судові доручення, то застосовуються такі правила:
a) суд, у провадженні якого перебуває позов про стягнення аліментів, може надіслати судові доручення для отримання додаткових доказів - документальних або інших - до компетентного суду іншої Договірної Сторони або до будь-якого іншого органу чи установи, призначених іншою Договірною Стороною, на території якої доручення повинно бути виконане;
b) для того, щоб сторони могли з'явитися чи бути представленими, запитуваний орган повідомляє заінтересованим Органу, що приймає, та Органу, що передає, а також відповідачу про дату та місце проведення відповідного судового розгляду;
c) судові доручення виконують якомога швидше; якщо такі судові доручення не виконуються протягом чотирьох місяців з моменту одержання судових доручень запитуваним органом, причини такого невиконання або такої затримки повідомляються запитуючому органу;
d) виконання судових доручень не тягне відшкодування або сплати будь-яких витрат, якими б вони не були;
e) у виконанні судових доручень може бути відмовлено тільки:
1) якщо не встановлено достовірності судових доручень;
2) якщо Договірна Сторона, на території якої судові доручення повинні бути виконані, вважає, що це може зашкодити її суверенітету чи безпеці.