1. Межі робочого часу, визначені в параграфах 2, 3 і 4 статті 2, може бути перевищено, і час відпочинку, встановлений у параграфі 5, зменшено, але тільки у випадках, коли треба уникнути серйозних перешкод у нормальному режимі роботи підприємства:
a) у разі аварії чи її загрози, або у разі потреби виконання термінової роботи по ремонту машин чи заводу, або за нездоланних обставин;
b) для того щоб компенсувати непередбачену відсутність одного або кількох членів зміни.
2. Відповідна компенсація за всі додаткові години, відпрацьовані на підставі цієї статті, повинна бути надана на умовах, визначених національними законами чи постановами, або угодою між організаціями роботодавців і працівників.