1. Договірна Держава не позбавляє особу її громадянства, якщо таке позбавлення зробило б цю особу апатридом.
2. Незважаючи на положення частини 1 цієї статті, особа може бути позбавлена громадянства Договірної Держави:
(а) за таких обставин, за яких втрата громадянства допускається відповідно до частин 4 і 5 статті 7;
(b) якщо громадянство було набуте в результаті повідомлення помилкових відомостей або обману.
3. Незважаючи на положення частини 1 цієї статті, Договірна Держава може зберігати право позбавити особу свого громадянства, якщо під час підписання, ратифікації або приєднання вона вкаже, що залишає за собою право позбавляти громадянства з однієї або декількох наступних підстав, що існували в цей час в її національному законодавстві:
а) якщо всупереч своєму обов'язку бути вірною цій Договірній Державі відповідна особа,
(і) ігноруючи пряму заборону з боку Договірної Держави, надавала або продовжує надавати послуги іншій Державі, або одержала чи продовжує одержувати винагороду від іншої Держави,
або
(іі) поводиться таким чином, що завдає серйозної шкоди життєвим інтересам цієї Держави;
b) якщо відповідна особа присягнула на вірність або зробила формальну заяву про вірність іншій Державі чи надала певні докази свого наміру відмовитися від вірності цій Договірній Державі.
4. Жодна Договірна Держава не здійснює право позбавлення громадянства, яке допускається відповідно до частини 2 або 3 цієї статті, інакше як відповідно до закону, що передбачає для відповідної особи право на справедливий розгляд справи судом або іншою незалежною установою.