Ст. 5

Чинна редакція від 28.06.1930 · Конвенція набрав чинності 29.08.1933

1. У разі перерви роботи через a) місцеві свята або b) непередбачені випадки чи нездоланні обставини (наприклад, полом якоїсь заводської системи, а саме, енергетичної системи, освітлення, опалення чи водопостачання, або у разі обставин, що спричиняють значну шкоду підприємству), робочий день може бути збільшений з метою компенсації втраченого робочого часу, але за таких умов:

a) години роботи, які були втрачені та підлягають відпрацюванню, не повинні перевищувати у сумі тридцяти днів на рік та мають проводитись протягом розумного проміжку часу;

b) тривалість робочого часу на день не може подовжуватись більш ніж на одну годину;

c) тривалість робочого дня не може перевищувати десяти годин.

2. Компетентні органи влади повинні бути повідомлені про рід, причину і дату загальної робочої перерви, кількість годин, що були втрачені, та тимчасові зміни, які впроваджуються в робочий графік.