1. Кожний контракт подається на візування державній службовій особі, уповноваженій для цієї мети належним чином.
2. Перед тим, як завізувати будь-який контракт, державна службова особа:
а) упевнюється, що працівник добровільно погодився з контрактом і що його згоду не було одержано шляхом примусу, тиску або внаслідок обману чи помилки;
b) пересвідчується в тому, що: i) контракт укладено у відповідній законній формі; ii) умови контракту відповідають вимогам законодавства; iii) працівник повністю зрозумів умови контракту до його підписання або іншої позначки на знак своєї згоди з ним; iv) законодавчі положення щодо медичного огляду були виконані; v) працівник заявляє, що він не зв'язаний будь-якими попередніми зобов'язаннями.
3. Контракт, який державна службова особа відмовилася візувати, втрачає силу закону.
4. Контракт, який не було подано на візування державній службовій особі, обов'язково дійсний лише на максимальний строк, допустимий для контрактів, не укладених у письмовій формі, але кожна сторона має право подати його на візування у будь-який час до закінчення строку, на який він був укладений.
5. Якщо контракт не було подано на візування навмисно або через недбалість роботодавця, працівник має право звернутися до компетентного органу влади, щоб анулювати контракт, а в деяких випадках вимагати відшкодування збитків.
6. Кожний контракт реєструється компетентним органом влади, або ж його копія здається на зберігання зазначеному органові.
7. Компетентний орган влади шляхом надання працівникові копії контракту, трудової книжки чи іншого рівноцінного документа або талона чи будь-яким іншим способом, який він може вважати прийнятним, вживає таких заходів, які можуть бути потрібними, для того щоб надати працівникові можливість:
a) довести наявність контракту і передбачені умови;
b) у будь-який час перевірити умови контракту.