Ст. 19

Чинна редакція від 28.06.1939 · Конвенція набрав чинності 08.07.1948

1. Коли контракт, укладений на одній території (далі "територія походження") стосується роботи працівника на території під іншою адміністрацією (далі "територія роботи"), положення цієї Конвенції застосовуються таким чином:

a) візування контракту, передбачене статтею 6, здійснюється державною службовою особою території походження до від'їзду працівника з цієї території;

b) заходів, передбачених у параграфі 7 статті 6, вживає компетентний орган влади території походження;

c) медичний огляд, передбачений статтею 7, провадиться не пізніше, ніж у пункті від'їзду працівника з території походження;

d) будь-яка неповнолітня особа, здогадний вік якої менший від мінімального віку, встановленого законодавством території походження або території роботи, не може укладати контракту;

e) запис державної службової особи про передачу контракту, передбачений статтею 10, робиться державною службовою особою тієї території, на якій працівник дав дозвіл на передачу;

f) тривалість служби, встановлена в контракті, не перевищує ні максимальної тривалості, яка передбачається законодавством території походження, ні максимальної тривалості, яка передбачається законодавством території роботи;

g) умови припинення дії контракту визначаються законодавством території роботи;

h) якщо роботодавець не виконує свої зобов'язання щодо репатріації, зазначені зобов'язання виконуються компетентним органом території роботи;

i) компетентним органом влади, який може звільнити роботодавця від зобов'язання нести витрати, пов'язані з репатріацією, є компетентний орган влади території роботи;

j) компетентні органи влади території походження і території роботи співпрацюють з метою забезпечення виконання параграфа 2 статті 15;

k) тривалість служби, встановлена у контракті про поновлення роботи, не перевищує ні максимальної тривалості, яка передбачається законодавством території походження, ні максимальної тривалості, яка передбачається законодавством території роботи.

2. Якщо ця Конвенція не є чинною для території походження і території роботи, правила, встановлені в попередньому параграфі, застосовуються за умови виконання таких положень:

a) коли Конвенція не чинна на території роботи, державна службова особа території походження не візує контракт, якщо вона не впевнена в тому, що працівник матиме на території роботи на підставі законодавства цієї території або на підставі умов контракту права та захист, передбачені в положеннях статей 10-16 Конвенції;

b) коли Конвенція не чинна на території походження, то питання, які відповідно до пунктів a), b) та c) параграфа 1 цієї статті повинні вирішуватися компетентним органом влади території походження, вирішуються компетентним органом влади території роботи, якщо тільки цей останній орган влади не впевнений, що насправді вони вже були вирішені відповідно до положень Конвенції компетентним органом влади території походження.

3. Компетентні органи влади території походження і території роботи кожного разу, коли це є потрібним чи бажаним, домовляються про врегулювання питань спільного інтересу, які виникають у зв'язку із застосуванням положень цієї Конвенції, і відносно будь-якого такого контракту можуть вилучити положення параграфа 1 цієї статті щодо контрактів, укладених на території однієї сторони, на користь контракту про роботу на іншій території, яка бере участь в укладенні контракту.