1. Якщо роботодавець не в змозі виконати умови контракту або якщо через хворобу чи нещасний випадок працівник не в змозі виконати контракт, його дія припиняється на умовах, встановлених законодавством, які гарантують у таких випадках право працівника на одержання всієї заробітної плати, будь-яких відстрочених платежів, що належать йому до сплати, будь-яких компенсацій за нещасний випадок або хворобу, а також право на репатріацію.
2. Дія контракту припиняється шляхом укладення між сторонами угоди на умовах, передбачених законодавством, що містять положення, які:
a) захищають працівника від втрати його права на репатріацію, якщо угода про припинення дії контракту не передбачає іншого;
b) вимагають від компетентного органу влади впевнитися в тому: i) що працівник добровільно погодився з контрактом і що його згоду не було одержано шляхом примусу, тиску або внаслідок обману чи помилки; ii) що між сторонами було врегульовано всі грошові зобов'язання.
3. Дія контракту припиняється на прохання будь-якої сторони у випадках і на умовах, встановлених законодавством, які містять положення щодо:
a) можливого терміну повідомлення, що має надаватися стороною, яка бажає припинити дію контракту;
b) справедливого врегулювання грошових та інших питань, які виникають внаслідок такого припинення, серед них питання репатріації.
4. До випадків, коли дія контракту припиняється згідно з попереднім параграфом, належить погане поводження роботодавця з працівником.
5. Законодавство може встановлювати інші випадки, коли дія контракту припиняється, а також може передбачати випадки; за яких припинення дії контракту згідно з цією статтею затверджується компетентним органом влади.