Ст. 7

Чинна редакція від 20.06.1936 · Конвенція набрав чинності 08.08.1939

1. Вербування голови сім'ї не повинно вважатися приводом для вербування будь-якого іншого члена його родини.

2. Там, де обставини роблять ухвалення такої політики можливим і бажаним, компетентні органи влади повинні заохочувати завербованих працівників забирати свої сім'ї, особливо коли працівники вербуються для сільськогосподарських або подібних до них робіт, що проводитимуться далеко від їхнього дому, і на періоди, які перевищують визначену тривалість.

3. Інакше як на спеціальне прохання заінтересованих осіб, завербовані працівники не можуть бути розлучені зі своїми дружинами та неповнолітніми дітьми, які мають право супроводжувати їх та залишатися з ними за місцем їхньої роботи.

4. За відсутністю угоди щодо протилежного, дозвіл на супроводження працівника від місця вербування є також і дозволом залишатися з ним протягом усього періоду його роботи.