Ст. 21

Чинна редакція від 20.06.1936 · Конвенція набрав чинності 08.08.1939

Будь-який завербований працівник:

a) який стає непрацездатним через хворобу або нещасний випадок під час переїзду до місця роботи;

b) який внаслідок медичного огляду визнаний непридатним для роботи;

c) з яким не буде підписана угода з причин, незалежних від нього;

d) відносно якого компетентні органи влади встановлять, що він був завербований внаслідок обману чи помилки,

повинен бути репатрійований за рахунок вербувальника або роботодавця.