Ст. 15

Чинна редакція від 20.06.1936 · Конвенція набрав чинності 08.08.1939

1. Там, де обставини роблять ухвалення такої політики потрібним чи бажаним, компетентні органи влади можуть звільнити від зобов'язання отримувати дозвіл працівників, зайнятих вербуванням, які:

a) працюють як найняті працівники на підприємствах, для котрих вони вербують інших працівників;

b) отримали офіційний письмовий дозвіл від роботодавця вербувати інших працівників;

c) не отримують винагороди або іншої вигоди за вербування.

2. Працівники-вербувальники не повинні видавати особам, що вербуються, аванси в рахунок заробітної плати.

3. Працівники-вербувальники можуть вербувати тільки на території, визначеній компетентними органами влади.

4. Операції працівників-вербувальників повинні контролюватись у спосіб, встановлений компетентними органами влади.