1. Член Організації відповідно до національного закону і практики та після консультацій з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників формулює, встановлює та періодично переглядає умови, що сприяють співпраці між державною службою зайнятості та приватними агентствами зайнятості.
2. Умови, зазначені у вищенаведеному параграфі 1, грунтуються на принципі, згідно з яким державні органи влади вирішальне значення приділяють:
a) розробленню політики у сфері ринку праці;
b) використанню чи контролю за використанням державних фондів, призначених для здійснення цієї політики.
3. Приватні агентства зайнятості надають компетентному органові влади через проміжки часу, які встановлює цей орган, інформацію, якої він потребує, враховуючи всю конфіденційність такої інформації:
a) для того щоб дати змогу компетентному органові влади бути обізнаним зі структурою та роботою приватних агентств зайнятості відповідно до національних умов та практики:
b) для статистичних цілей.
4. Компетентний орган влади зводить цю інформацію та оприлюднює її через регулярні проміжки часу.