1. Кожний член Міжнародної Організації Праці, який ратифікує цю Конвенцію, зобов'язаний застосовувати її до територій, що перебувають під його суверенітетом, юрисдикцією, протекторатом, сюзеренітетом, опікою чи управлінням, у тій мірі, в якій він має право взяти на себе зобов'язання, що зачіпають питання внутрішньої юрисдикції. Проте, якщо цей член Організації бажає скористатися положенням статті 35 Статуту Міжнародної організації праці, він повинен супроводити свою ратифікацію декларацією з вказівкою на:
1) території, на яких він має намір застосовувати положення цієї Конвенції без змін;
2) території, на яких він має намір застосовувати положення цієї Конвенції із змінами, і зміст цих змін;
3) території, щодо яких він резервує своє рішення.
2. Зазначена декларація вважатиметься невід'ємною частиною ратифікації і викличе однакові з нею наслідки. Кожний член Організації може наступною декларацією відмовитись від усіх або частини застережень, що містилися у його попередній декларації, на підставі підпунктів 2) і 3) цієї статті.