1. Всі судна забезпечуються належним санітарним обладнанням, серед якого умивальники, ванни та (або) душі.
2. Надається така мінімальна кількість окремих убиралень:
a) на суднах до 800 тонн - три;
b) на суднах у 800 тонн чи більших, але менших як 3000 тонн - чотири;
c) на суднах у 3000 тонн чи більших - шість;
d) на суднах, на яких офіцери-радисти чи радіооператори розташовуються в окремому приміщенні, санітарні вузли повинні бути поблизу або в суміжному приміщенні.
3. Розміщення вбиралень для різних служб визначається законодавством кожної країни, за умови дотримання параграфа 4 цієї статті.
4. Санітарне обладнання для всіх членів команди, які не займають каюти з окремими санітарними вузлами, надається в такій кількості на кожну групу людей:
a) одна ванна та (або) душ на кожні вісім чоловік або менше;
b) одна вбиральня на кожні вісім чоловік або менше;
c) один умивальник на кожні шість чоловік або менше; проте якщо кількість осіб цієї групи перевищує парне кратне зазначеної кількості менше ніж на його половину, то цей надлишок може не братися до уваги у застосуванні цього пункту.
5. На суднах, на яких загальна кількість членів команди перевищує сто чоловік, і на пасажирських суднах, які звичайно здійснюють рейси тривалістю не більш ніж чотири години, компетентні органи влади можуть дозволити вжити особливих заходів або скоротити кількість потрібного санітарного обладнання.
6. У спільних умивальнях забезпечуються холодна прісна вода та гаряча прісна вода або засоби підігріву води. Компетентні органи влади, після консультації з організаціями судновласників (або із судновласниками) та з визнаними bona fide профспілками моряків, можуть установити максимальну кількість прісної води, надання якої можна вимагати від судновласника, на кожну людину на день.
7. Повинні встановлюватися умивальники й ванни достатніх розмірів, виготовлені з визначеного матеріалу з гладкою поверхнею, який не піддається тріщинам, розшаруванню чи корозії.
8. Всі вбиральні забезпечуються зовнішньою вентиляцією, окремою від будь-яких інших приміщень.
9. Всі вбиральні влаштовуються за встановленим зразком і забезпечуються достатньою кількістю води для зливу в будь-який час та індивідуальним керуванням.
10. Повинні встановлюватися каналізаційні та стічні труби достатнього розміру, які влаштовуються так, щоб зменшити до мінімуму небезпеку засмічення і полегшити їхнє очищення.
11. Приміщення для санітарного обладнання, призначені для використання більше ніж одній людині, мають відповідати таким вимогам:
a) підлога робиться з установленого міцного матеріалу, який легко утримувати в чистоті, непроникного для вологи, і з належним стоком;
b) стіни, які є водонепроникними принаймні на висоту 23 см (9 дюймів) над рівнем підлоги, будують зі сталі або іншого встановленого матеріалу;
c) приміщення освітлюється, опалюється та вентилюється належним чином;
d) убиральні розташовуються зручно у відношенні до кают, але окремо від них і від умивалень, без прямого доступу з кают чи з проходу між каютами та убиральнями, до якого немає іншого доступу; ця вимога не застосовується, якщо убиральня розташована в приміщенні між двома каютами, в яких розміщується загалом не більше ніж чотири особи;
e) якщо в одному приміщенні є більше ніж одна убиральня, вони відповідним чином обгороджуються, щоб забезпечити індивідуальне користування ними.
12. На всіх суднах забезпечуються засоби для прання та сушіння білизни, кількість яких відповідає кількості членів команди і звичайній тривалості плавання.
13. До обладнання для прання білизни входять відповідні стічні раковини, які можуть бути встановлені в умивальнях з достатнім поданням холодної прісної води та гарячої прісної води або з засобами підігріву води, якщо окремі приміщення для пралень влаштовувати недоцільно.
14. Засоби для сушіння білизни надаються у відсіку, відокремленому від кают і їдалень, який достатньо вентилюється та опалюється і забезпечується лінями або іншими пристроями для розвішування білизни.