1. Ця Конвенція застосовується до всіх державних і приватних кораблів і суден будь-якого типу, обладнаних механічним двигуном, зайнятих морською риболовлею в солоних водах і зареєстрованих на території, щодо якої ця Конвенція є чинною.
2. Національне законодавство визначає, у яких випадках кораблі та судна вважаються морехідними для цілей цієї Конвенції.
3. Ця Конвенція не застосовується до кораблів та суден менших ніж 75 тонн. Проте Конвенція застосовується до кораблів і суден від 25 до 75 тонн, якщо компетентний орган влади визначить після консультації з організаціями власників риболовних суден і організаціями рибалок, де такі існують, що це доцільно і практично можливо.
4. Компетентний орган влади може після консультацій з організаціями власників риболовних суден і з організаціями рибалок, де такі існують, використовувати довжину замість тоннажу як параметр для цілей цієї Конвенції; в цьому випадку Конвенція не застосовується до суден довжиною менше ніж 24,5 м (80 футів). Проте Конвенція буде застосовуватись до суден довжиною від 13,5 до 24,5 м (від 45 до 80 футів), якщо компетентний орган влади визначить після консультацій з організаціями власників риболовних суден і з організаціями рибалок, де такі існують, що це доцільно й можливо.
5. Ця Конвенція також не застосовується:
a) до суден, які звичайно займаються рибною ловлею із спортивною метою або для відпочинку;
b) до суден, які рухаються в основному під парусом, але мають додаткові двигуни;
c) до суден, зайнятих китобійним або подібними промислами;
d) до суден, які здійснюють науково-дослідну роботу та охорону рибних ресурсів.
6. Такі положення цієї Конвенції не застосовуються до суден, які звичайно знаходяться далеко від своїх портів протягом періодів часу, які не перевищують 36 годин, і на борту яких команда не живе постійно, коли судно знаходиться в порту:
a) стаття 9, параграф 4;
b) стаття 10;
c) стаття 11;
d) стаття 12;
e) стаття 13, параграф 1;
f) стаття 14;
g) стаття 16.
Проте на таких суднах буде забезпечене належне санітарно-побутове обладнання, умови та засоби для приготування й уживання їжі, а також приміщення для відпочинку.
7. Положення розділу III цієї Конвенції можуть бути змінені стосовно будь-якого судна, якщо компетентний орган влади після консультації з організаціями власників риболовних суден і з організаціями рибалок, де такі існують, переконається в тому, що запропоновані зміни дають переваги, що роблять загальні умови не менш сприятливими, ніж ті, які були б результатом повного застосування положень Конвенції; подробиці всіх таких змін доводяться членом Організації до відома Генерального директора Міжнародного бюро праці, який сповіщає про це членів Міжнародної організації праці.