Формальності при використанні електронного транспортного документа як транзитної декларації для повітряного транспорту
1. Товари випускаються для процедури спільного транзиту, коли дані електронного транспортного документа надано митниці відправлення в аеропорту відповідно до засобів, визначених у дозволі.
2. Якщо товари повинні бути поміщені під процедуру спільного транзиту, суб’єкт процедури вносить до електронного транспортного документа поряд із відповідними пунктами такі коди:
(a) «T1» - товари, що не мають митного статусу товарів Союзу і поміщені під процедуру спільного транзиту;
(b) «T2» - товари, що мають митний статус товарів Союзу і поміщені під процедуру спільного транзиту;
(c) «T2F» - товари, що мають митний статус товарів Союзу і переміщуються між частиною митної території Союзу, де не діють положення Директиви Ради 2006/112/ЄС ( - 4 ) або Директиви Ради 2008/118/ЄС ( - 5 ), і країною спільного транзиту;
__________
( - 4 ) Директива Ради 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість (ОВ ЄС L 347, 11.12.2006, с. 1).
( - 5 ) Директива Ради 2008/118/ЄС від 16 грудня 2008 року щодо загальних заходів стосовно акцизного збору та скасування Директиви 92/12/ЄЕС (ОВ ЄС L 9, 14.1.2009, с. 12).
(d) «C» - товари Союзу, що не поміщені під процедуру транзиту;
(e) «TD» - товари, що вже поміщені під процедуру транзиту;
(f) «X» - товари Союзу, щодо яких вивіз завершився і вибуття яких підтверджене, та які не поміщені під процедуру транзиту.
3. Процедура спільного транзиту завершується, коли товари пред’явлено митниці призначення в аеропорту, а дані електронного транспортного документа надано такій митниці відповідно до засобів, визначених у дозволі.
4. Суб’єкт процедури повинен негайно повідомляти митницям відправлення та призначення про всі неправомірні дії та порушення.
5. Процедура спільного транзиту вважається закритою, якщо митні органи не отримали інформацію або не встановили, що процедура не була належним чином завершена.