Формальності при використанні електронного перевізного документа як транзитної декларації для повітряного транспорту
1. Товари випускаються для процедури спільного транзиту, коли відомості електронного перевізного документа надано митниці відправлення в аеропорту у спосіб, визначений авторизацією.
2. Якщо товари мають бути поміщені під процедуру спільного транзиту, суб’єкт процедури вносить до електронного перевізного документа за кожною одиницею товарів такі коди:
(a) «T1» - щодо товарів, які не мають митного статусу товарів Союзу та поміщені під процедуру спільного транзиту;
(b) «T2» - щодо товарів, які мають митний статус товарів Союзу та поміщені під процедуру спільного транзиту;
(c) «T2F» - щодо товарів, які мають митний статус товарів Союзу та переміщуються між частиною митної території Союзу, де не діють положення Директиви Ради 2006/112/ЄС - 4 або Директиви Ради 2008/118/ЄС - 5 , і країною спільного транзиту;
(d) C» - щодо товарів Союзу, не поміщених під процедуру транзиту;
(e) «TD» - щодо товарів, вже поміщених під процедуру транзиту;
(f) «X» - щодо товарів Союзу, для яких експорт завершився, вивезення яких підтверджене та які не поміщені під процедуру транзиту.
3. Процедура спільного транзиту завершується, коли товари пред’явлені митниці призначення в аеропорту, а відомості електронного перевізного документа надані такій митниці у спосіб, визначений авторизацією.
4. Суб’єкт процедури повинен невідкладно повідомляти митниці відправлення та митниці призначення про всі неправомірні дії та порушення.
5. Процедура спільного транзиту вважається закритою, якщо митними органами не отримано інформацію або не встановлено, що процедура не була завершена належним чином.
_______
- 4 Директива Ради 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість (OВ ЄС L 347, 11.12.2006, с. 1).
- 5 Директива Ради 2008/118/ЄС від 16 грудня 2008 року про загальний режим акцизних зборів та про скасування Директиви 92/12/ЄЕС.