1. Кожний член Організації ухвалює та розвиває всебічні й скоординовані політику і програми професійної орієнтації та професійної підготовки, тісно пов'язані із зайнятістю, зокрема через державні служби зайнятості.
2. Ці політика і програми належним чином враховують:
a) потреби, можливості та проблеми зайнятості як на регіональному, так і на національному рівні;
b) стадію та рівень економічного, соціального і культурного розвитку;
c) взаємозв'язок між розвитком людських ресурсів та іншими економічними, соціальними й культурними цілями.
3. Ці політика і програми здійснюються за допомогою методів, що відповідають національним умовам.
4. Ці політика і програми призначені для підвищення здатності окремої особи створювати та, індивідуально чи колективно, справляти вплив на виробниче й соціальне середовище.
5. Ці політика й програми стимулюють і дають змогу всім особам, на основі рівності і без будь-якої дискримінації, розвивати й застосовувати свої здібності до праці у своїх власних інтересах та відповідно до своїх прагнень, враховуючи потреби суспільства.