Ст. 3

Редакція від 01.07.1949 до 23.06.1975

1. Кожний член Організації, для якого цей додаток є чинним і законодавство якого дозволяє здійснення операцій з вербування, оформлення в'їзду та призначення на місце роботи мігрантів так, як це визначено в статті 2, здійснює ті з вищезазначених операцій, які дозволяються його законодавством, відповідно до положень цієї статті.

2. Відповідно до положень наступного параграфа право здійснювати операції з вербування, оформлення в'їзду та призначення на місце роботи мігрантів мають лише:

a) державні бюро працевлаштування або інші державні установи території, де здійснюються відповідні операції;

b) державні установи території, іншої ніж та, де здійснюються відповідні операції, яким на підставі угоди, укладеної між заінтересованими урядами, дозволено здійснювати операції на цій території;

c) будь-який орган, створений згідно з вимогами, визначеними у відповідному міжнародному акті.

3. У тій мірі, в якій це дозволяється законодавством країни або двосторонніми угодами, та, якщо це потрібно в інтересах мігранта, за умови схвалення і нагляду з боку компетентних органів влади, операції з вербування, оформлення від'їзду та призначення на роботу мігрантів можуть здійснюватись:

a) можливим роботодавцем або особою у нього на службі, уповноваженою діяти від його імені;

b) приватним агентством.

4. Право на здійснення операцій з вербування, оформлення в'їзду та призначення на місце роботи має бути отримане завчасно від компетентного органу влади території, де мають здійснюватись ці операції, у тих випадках і за тих умов, що вимагаються:

a) законодавством цієї території; або

b) угодою, укладеною між компетентним органом влади території еміграції чи будь-якою установою, створеною відповідно до міжнародного договору, з одного боку, та компетентним органом влади території імміграції - з другого.

5. Компетентний орган влади території, де відбуваються зазначені операції, відповідно до угод, укладених між заінтересованими компетентними органами влади, наглядає за діяльністю установ і осіб, що отримали дозвіл згідно з попереднім параграфом, за винятком установ, створених за умовами міжнародного акта, становище яких і далі регулюється умовами цього акта або умовами будь-якої іншої угоди, укладеної між вищеназваними установами та відповідним компетентним органом влади.

6. Перед тим, як видати дозвіл на в'їзд працівника-мігранта, компетентний орган влади території імміграції пересвідчується, що на цій території немає достатньої кількості людей, здатних виконувати відповідну роботу.

7. Положення цієї статті ні в якому разі не можуть розглядатися як такі, що дозволяють прийняття працівника-мігранта з метою допущення його на територію якого-небудь члена Організації будь-якою іншою особою або установою, крім компетентного органу влади території імміграції.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.