1. Заяви, передані Генеральному директорові Міжнародного бюро праці згідно з параграфом 2 статті 35 Статуту Міжнародної організації праці ( 993_154 ), містять вказівки щодо:
a) територій, стосовно яких заінтересований член Організації зобов'язується застосовувати положення цієї Конвенції та деякі або всі її додатки без змін;
b) територій, стосовно яких заінтересований член Організації зобов'язується застосовувати положення цієї Конвенції та деякі або всі її додатки зі змінами, та щодо деталей цих змін;
c) територій, стосовно яких ця Конвенція та деякі або всі її додатки не будуть застосовуватись, і в цьому разі підстав, через які вони не будуть застосовуватись;
d) територій, стосовно яких заінтересований член Організації відкладає своє рішення до подальшого розгляду своєї позиції.
2. Зобов'язання, зазначені в пунктах a) та b) параграфа 1 цієї статті, вважаються невід'ємною частиною документа про ратифікацію та спричиняють однакові з ним наслідки.
3. Будь-який член Організації може у будь-який час за допомогою нової заяви відмовитися від усіх або від частини застережень, що містяться в його попередній заяві, на підставі пунктів b), c) та d) параграфа 1 цієї статті.
4. Будь-який член Організації в той час, коли ця Конвенція може бути денонсована згідно з положеннями статті 17, може надіслати Генеральному директорові нову заяву, що змінює у будь-якому іншому відношенні умови будь-якої попередньої заяви та повідомляє про його поточну позицію щодо визначених ним територій.