Ст. 5

Чинна редакція від 01.07.1949 · Конвенція набрав чинності 18.07.1951

Розділ II. Поступова ліквідація платних бюро найму, метою яких є отримання прибутку, і регулювання роботи інших бюро найму

1. В окремих випадках компетентний орган влади дозволяє зробити винятки з параграфа 1 статті 3 цієї Конвенції щодо категорій осіб, чітко визначених національним законодавством, для яких відповідний порядок працевлаштування не може бути застосовано у межах державної служби зайнятості, а лише після проведених відповідним чином консультацій із заінтересованими організаціями роботодавців і працівників.

2. Кожне платне бюро найму, для якого зроблено виняток згідно з цією статтею:

a) підлягає нагляду з боку компетентного органу влади;

b) повинно мати ліцензію, рішення про щорічне поновлення якої приймає компетентний орган влади;

c) стягує плату і видатки тільки відповідно до тарифу, поданого до компетентного органу влади та схваленого ним, або тарифу, встановленого цим органом;

d) вербує або надає працівникам роботу за кордоном, тільки якщо це дозволено компетентним органом влади, та згідно з умовами, визначеними чинним законодавством.