Автентичні тексти
Оригінал цієї Конвенції, англійський, російський та французький тексти якої є рівно автентичними, здається на зберігання Генеральному Секретарю Організації Об'єднаних Націй.
На посвідчення цього ті, що нижче підписались та належним чином на це уповноважені, підписали цю Конвенцію.
Вчинено в Еспо (Фінляндія) двадцять п'ятого лютого одна тисяча дев'ятсот дев'яносто першого року.
ДОДАТКИ
ДОДАТОК 1
Перелік
1. Нафтоочисні заводи (за винятком підприємств, які виробляють тільки мастильні матеріали із сирої нафти) та установки для газифікації та зрідження вугілля або бітумінозних сланців з продуктивністю 500 тонн або більше на день.
2. Теплові електростанції та інші установки для спалювання тепловою потужністю 300 мегават або більше, а також атомні електростанції та інші споруди з ядерними реакторами (за винятком дослідницьких установок для виробництва та конверсії розщеплюваних та відтворюваних матеріалів, максимальна потужність яких не перевищує 1 киловат постійного теплового навантаження).
3. Установки, які призначені виключно для виробництва або збагачення ядерного палива, регенерації відпрацьованого ядерного палива або збору, видалення та переробки радіоактивних відходів.
4. Великі установки для доменного та мартенівського виробництв та підприємства кольорової металургії.
5. Установки для вилучення азбесту та переробки і перетворення азбесту та продуктів, які містять азбест: стосовно азбестоцементних продуктів - з річним виробництвом більш ніж 20000 тонн готової продукції; стосовно фрикційних матеріалів - з річним виробництвом більш ніж 50 тонн готової продукції; та стосовно інших видів застосування азбесту - з використанням більш ніж 200 тонн на рік.
6. Хімічні комбінати.
7. Будівництво автомагістралей, швидкісних доріг*, трас для залізничних шляхів далекого сполучення та аеропортів з довжиною основної злітно-посадочної полоси у 2100 метрів або більше.
8. Нафто- та газопроводи з трубами великого діаметру.
9. Торгові порти, а також внутрішні водні шляхи та порти для внутрішнього судноплавства, які допускають прохід суден водотоннажністю більш ніж 1350 тонн.
10. Установки по видаленню відходів для спалювання, хімічної переробки або захоронення токсичних та небезпечних відходів.
11. Великі греблі та водосховища.
12. Діяльність по забору підземних вод у випадку, якщо річний обсяг води, яка забирається, досягає 10 мільйонів кубічних метрів або більше.
13. Виробництво целюлози та паперу з одержанням на день 200 або більше метричних тонн продукції.
14. Великомасштабне видобування, вилучення та збагачення на місці металевих руд та вугілля.
15. Видобування вуглеводнів на континентальному шельфі.
16. Великі склади для зберігання нафтових, нафтохімічних та хімічних продуктів.
17. Вируб лісів на великих площах.
------------------------
* Для цілей цієї Конвенції:
- Термін "автомагістраль" означає дорогу, яка спеціально побудована та призначена для руху автотранспортних засобів, яка не обслуговує придорожні володіння та яка:
a) має, за винятком окремих дільниць на тимчасовій основі, окремі проїзні частини для руху в обидва напрямки, розділені одна від одної розділювальною полосою, яка не призначена для руху, або, у виключних випадках, іншими засобами;
b) не має перетину на одному рівні з дорогами, залізничними або трамвайними шляхами та пішохідними доріжками: та
c) спеціально позначена як автомагістраль.
- Термін "швидкісна дорога" означає дорогу, яка призначена для руху транспортних засобів, в'їзд на яку можливий тільки через розв'язки або регульовані перехрестя і на якій, зокрема, заборонені зупинка та стоянка на проїжджій частині (проїжджих частинах).
ДОДАТОК II
Зміст документації про оцінку впливу на навколишнє середовище
Інформація, яка підлягає включенню в документацію про оцінку впливу на навколишнє середовище відповідно до статті 4, як мінімум, містить:
a) опис запланованої діяльності та її цілі;
b) опис, при необхідності, розумних альтернатив (наприклад, географічного або технологічного характеру) запланованої діяльності, у тому числі варіанту відмови від діяльності;
c) опис тих елементів навколишнього середовища, які, ймовірно, будуть суттєво зачеплені запланованою діяльністю або її альтернативними варіантами;
d) опис можливих видів впливу на навколишнє середовище запланованої діяльності та її альтернативних варіантів і оцінка масштабів впливу;
e) опис запобіжних заходів, спрямованих на те, щоб звести до мінімуму шкідливий вплив на навколишнє середовище;
f) конкретне зазначення заходів прогнозування та вихідних положень, які лежать в їхній основі, а також відповідні дані про навколишнє середовище, які використовуються;
g) опис прогалин у знаннях та невизначеностей, які були виявлені при підготовці потрібної інформації;
h) при необхідності, короткий зміст програм моніторингу та управління, усіх планів післяпроектного аналізу; та
і) резюме нетехнічного характеру, при необхідності, з використанням візуальних засобів подання матеріалів (карт, графіків і т. д.).
ДОДАТОК III
Загальні критерії, які допомагають у визначенні екологічного значення видів діяльності які не внесені у додаток I
1. При розгляді запланованих видів діяльності, до яких застосовуються положення пункту 5 статті 2, заінтересовані Сторони можуть вивчити питання про те, чи може цей вид діяльності мати значний шкідливий транскордонний вплив, зокрема, на підставі одного чи кількох критеріїв, що наведені нижче:
a) масштаби: заплановані види діяльності, масштаби яких є більшими для цього типу діяльності;
b) район: заплановані види діяльності, які здійснюються в особливо чутливих або важливих з екологічної точки зору районах або у безпосередній близькості до них (наприклад, сильно зволожені землі, які визначені в рамках Рамсарської Конвенції, національні парки, природні заповідники, зони, які становлять особливий науковий інтерес, або пам'ятки археології, культури або історії); а також заплановані види діяльності в районах, де особливості запланованої господарської діяльності можуть мати значний вплив на населення;
c) наслідки: заплановані види діяльності, які мають особливо складний та потенційно шкідливий вплив, включаючи такі види впливу, які спричинюють серйозні наслідки для людей та цінних видів флори і фауни та організмів, загрожують теперішньому або можливому використанню зачепленого району та призводять до виникнення навантаження, яке перевищує рівень стійкості середовища до зовнішнього впливу.
2. З цієї метою заінтересовані Сторони розглядають заплановані види діяльності, які здійснюються у безпосередній близькості до міжнародного кордону, а також види запланованої діяльності, які здійснюються у більш віддалених районах, які можуть мати значний транскордонний вплив на великій відстані від місця розгортання господарської діяльності.
ДОДАТОК IV
Процедура запиту
1. Запитуюча Сторона або Сторони повідомляють секретаріат про те, що вона або вони вносить(ять) питання про те, чи може який-небудь запланований вид діяльності, наведений у Додатку I, мати значний шкідливий транскордонний вплив на розгляд комісії по запиту, яка створюється відповідно до положень цього Додатка. В повідомленні зазначається предмет запиту. Секретаріат негайно оповіщає усі Сторони цієї Конвенції про цей запит.
2. Комісія по запиту складається з трьох членів. Запитуюча Сторона та інша Сторона, яка причетна до процедури запиту, призначають по одному науковому або технічному експерту, і два призначених таким чином експерта призначають за взаємною згодою третього експерта, який стає головою комісії по запиту. Останній не є громадянином жодної із Сторін, причетних до процедури запиту, не проживає постійно на території жодної з цих Сторін, не перебуває на службі цих Сторін та не має відношення до цієї справи ні в якому іншому статусі.
3. Якщо голова комісії по запиту не призначається протягом двох місяців після призначення другого експерта, то Виконавчий секретар Європейської економічної комісії на прохання будь-якої із Сторін призначає голову протягом наступних двох місяців.
4. Якщо одна із Сторін, причетних до процедури запиту, не призначає експерта протягом одного місяця після одержання від секретаря повідомлення, то інша Сторона може інформувати про це Виконавчого секретаря Європейської економічної комісії, який призначає голову комісії по запиту протягом наступного двомісячного терміну. Після призначення голова комісії по запиту просить Сторону, яка не призначила експерта, зробити це протягом одного місяця. Після закінчення цього терміну голова відповідно інформує Виконавчого секретаря Європейської економічної комісії, який призначає експерта протягом наступного двомісячного терміну.
5. Комісія по запиту приймає свої власні правила процедури.
6. Комісія по запиту може вживати усіх відповідних заходів з метою здійснення своїх функцій.
7. Сторони, які причетні до процедури запиту, сприяють роботі комісії по запиту та, зокрема, використовують усі засоби, які вони мають у своєму розпорядженні:
a) надають їй усі відповідні документи, умови та інформацію; та
b) при необхідності надають їй можливість викликати свідків або експертів та заслуховувати їхні свідчення.
8. Сторони або експерти зберігають конфіденційність будь-якої інформації, яку вони одержали у конфіденційному порядку протягом роботи комісії по запиту.
9. Якщо одна із Сторін, причетних до процедури запиту, не з'являється в комісію по запиту або не може представити свою справу, то інша Сторона може просити комісію по запиту продовжити розгляд та завершити свою роботу. Відсутність однієї із Сторін в комісії по запиту або неучасть однієї із Сторін у представленні своєї справи не є перешкодою для продовження та завершення роботи комісії по запиту.
10. Якщо комісія по запиту внаслідок особливих обставин справи не ухвалить іншого рішення, то витрати комісії по запиту, включаючи винагородження її членів, Сторони, причетні до процедури запиту, ділять між собою нарівно. Комісія по запиту веде облік усіх своїх витрат та подає Сторонам остаточний звіт про ці витрати.
11. Будь-яка Сторона, яка має дійсний інтерес до предмета процедури запиту та може бути зачеплена в результаті винесення думки по цій справі, має право взяти участь у розгляді за згодою комісії по запиту.
12. Рішення комісії по запиту з процедурних питань приймаються більшістю голосів її членів. Остаточна думка комісії по запиту відбиває думку більшості її членів і включає будь-яку особливу думку.
13. Комісія по запиту подає свою остаточну думку протягом двох місяців з дня свого утворення, якщо тільки вона не вважатиме за необхідне продовжити цей термін на період, який не перевищуватиме двох місяців.
14. Остаточна думка комісії по запиту базується на загальноприйнятих наукових принципах. Комісія по запиту передає остаточну думку Сторонам, причетним до процедури запиту, та секретаріату.
ДОДАТОК V
Післяпроектний аналіз
Цілі включають:
a) контроль за додержанням умов, викладених у дозволі або обумовлених при затвердженні цієї діяльності, та ефективністю заходів по зменшенню впливу;
b) аналіз виду діяльності з метою забезпечення відповідного рівня управління та готовності до дій в умовах невизначеності;
c) перевірку попередніх прогнозів, з тим щоб використовувати набутий досвід у майбутньому при здійсненні аналогічних видів діяльності.
ДОДАТОК VI
Елементи двостороннього та багатостороннього співробітництва
1. Заінтересовані Сторони можуть створювати при необхідності організаційний механізм або розширювати повноваження існуючих організаційних механізмів у рамках двосторонніх та багатосторонніх угод, з тим щоб забезпечити здійснення у повному обсязі цієї Конвенції.
2. Двосторонні та багатосторонні угоди та інші домовленості можуть включати:
a) будь-які додаткові вимоги стосовно здійснення цієї Конвенції з врахуванням конкретних умов, існуючих у відповідних регіонах;
b) розробку організаційних, адміністративних та інших домовленостей, які мають базуватись на принципах взаємності та еквівалентності;
c) узгодження своєї політики та заходів у галузі охорони навколишнього середовища з метою досягнення у максимально можливій мірі узгоджених норм та методів, які стосуються проведення оцінки впливу на навколишнє середовище;
d) розробку, удосконалення та/або узгодження методів визначення, вимірювання, прогнозування та оцінки впливу і проведення післяпроектного аналізу;
e) розробку та/або удосконалення методів і програм збору, аналізу, зберігання та своєчасного розповсюдження порівняних даних, які стосуються якості навколишнього середовища, з метою забезпечення вихідних даних для оцінки впливу на навколишнє середовище;
f) визначення порогових рівнів та більш конкретних критеріїв, які характеризують значення транскордонного впливу, пов'язаного з місцем здійснення, характером та масштабами запланованої діяльності, відносно якої відповідно до положень цієї Конвенції застосовується оцінка впливу на навколишнє середовище; та визначення критичних навантажень транскордонного значення;
g) при необхідності, спільне проведення оцінки впливу на навколишнє середовище, розробку спільних програм моніторингу, уніфікації градуювання моніторингових пристроїв та узгодження методологій для забезпечення порівнянності даних та інформації, які одержуються.
ДОДАТОК VII
Арбітраж
1. Сторона-позивач або Сторони-позивачі повідомляють секретаріат про те, що Сторони домовились передати спір на арбітражний розгляд відповідно до пункту 2 статті 5 цієї Конвенції. У повідомленні зазначається предмет арбітражного розгляду, включаючи, зокрема, статті цієї Конвенції, стосовно тлумачення або застосування яких виник спір. Секретаріат передає одержану таким чином інформацію усім Сторонам цієї Конвенції.
2. Арбітражний суд складається з трьох членів. Як Сторона-позивач або Сторони-позивачі, так і інша Сторона або інші Сторони, які беруть участь у спорі, призначають по одному арбітру, і двоє призначених таким чином арбітрів за взаємною згодою призначають третього арбітра, який виконує функції голови арбітражного суду. Останній не може бути громадянином жодної із Сторін у спорі та не може мати своїм звичайним місцем проживання територію жодної з цих Сторін, не може перебувати у них на службі або у будь-якому іншому статусі мати відношення до цієї справи.
3. Якщо після закінчення двох місяців після призначення другого арбітра голова арбітражного суду не призначений, то на прохання будь-якої із Сторін у спорі Виконавчий секретар Європейської економічної комісії призначає його протягом наступних двох місяців.
4. Якщо одна із Сторін у спорі не призначає арбітра протягом двох місяців після одержання прохання, то інша Сторона має право інформувати про це Виконавчого секретаря Європейської економічної комісії, який призначає голову арбітражного суду протягом наступних двох місяців. Після свого призначення голова арбітражного суду просить Сторону, яка ще не призначила арбітра, зробити це протягом двох місяців. Після закінчення такого терміну голова відповідно інформує Виконавчого секретаря Європейської економічної комісії, який призначає цього арбітра протягом наступних двох місяців.
5. Арбітражний суд виносить своє рішення згідно з міжнародним правом та відповідно до положень цієї Конвенції.
6. Будь-який арбітражний суд, заснований відповідно до положень цього Додатка, розробляє свої власні правила процедури.
7. Рішення арбітражного суду як з процедурних питань, так і з питань по суті приймаються більшістю голосів його членів.
8. Суд може вживати усіх належних заходів для встановлення фактів.
9. Сторони в спорі сприяють роботі арбітражного суду та, зокрема, використовуючи усі засоби, які вони мають у своєму розпорядженні:
a) надають йому усі відповідні документи, умови та інформацію; та
b) при необхідності надають йому можливість викликати свідків або експертів та заслуховувати їхні свідчення.
10. Сторони або члени арбітражного суду зберігають конфіденційність будь-якої інформації, яку вони одержали у конфіденційному порядку протягом розгляду в арбітражному суді.
11. Арбітражний суд може на прохання однієї із Сторін рекомендувати прийняти тимчасові заходи захисту.
12. Якщо одна із Сторін не з'являється в арбітражний суд або не бере участі у розгляді своєї справи, то інша Сторона може просити суд продовжити розгляд та винести своє остаточне рішення. Відсутність однієї із Сторін в суді або неучасть однієї із Сторін у розгляді справи не є перепоною для розгляду. Перед винесенням остаточного рішення арбітражний суд має упевнитися у фактичній та юридичній обгрунтованості позиву.
13. Арбітражний суд може заслуховувати зустрічні позови, які виникають безпосередньо із суті спору, та виносити щодо них рішення.
14. Якщо тільки арбітражний суд не прийме іншого рішення, виходячи з конкретних обставин справи, то судові витрати, включаючи оплату послуг членів суду, Сторони в спорі ділять між собою нарівно. Суд веде облік всіх своїх витрат та надає Сторонам остаточний звіт про ці витрати.
15. Будь-яка Сторона цієї Конвенції, яка має до предмета спору інтерес правового характеру та може бути зачепленою в результаті рішення по цій справі, має право взяти участь у розгляді за згодою суду.
16. Арбітражний суд виносить своє рішення протягом п'яти місяців після дати свого заснування, якщо тільки не вважатиме за необхідне продовжити цей термін на період, який не перевищуватиме п'яти місяців.
17. Рішення арбітражного суду супроводжується належним обгрунтуванням. Рішення його є остаточним та обов'язковим для усіх Сторін у спорі. Арбітражний суд доводить своє рішення до відома Сторін у спорі та секретаріату. Секретаріат передає одержану інформацію усім Сторонам цієї Конвенції.
18. Будь-який спір, який може виникнути між Сторонами стосовно тлумачення або виконання рішення суду, може бути переданий будь-якою Стороною в арбітражний суд, який виніс це рішення, або - при неможливості скористатися послугами останнього - в інший суд, який створюється з цією метою таким же чином, що і перший.