В цивільних або комерційних справах особа, належним чином призначена уповноваженим з цією метою може без застосування примусу отримувати докази на території Договірної Держави з метою сприяння провадженню розпочатому в суді іншої Договірної Держави, якщо:
a) компетентний орган, призначений державою, на території якої повинні бути отримані докази, надав свій дозвіл взагалі або у конкретному випадку; та
b) він діє згідно з умовами, визначеними компетентним органом у дозволі.
Договірна Держава може заявити, що докази можуть бути отримані відповідно до цієї статті без її попереднього дозволу.