1. Метою політики є скасування будь-якої дискримінації серед працівників за ознаками раси, кольору шкіри, статі, віросповідання, належності до племені або профспілкового членства стосовно:
a) трудового законодавства та угод, які забезпечують рівні економічні умови для всіх, хто на законних підставах проживає або працює в країні;
b) допуску на державну або приватну службу;
c) умов найму та просування по службі;
d) можливостей професійного навчання;
e) умов праці;
f) заходів з охорони здоров’я, охорони праці та забезпечення добробуту працівників;
g) дисципліни;
h) участі в переговорах щодо укладення колективних договорів;
i) ставок заробітної плати, які визначаються відповідно до принципу рівної плати за рівноцінну працю у такому самому виді діяльності та з такими самими обов’язками.
2. Вживаються всі можливі заходи для зменшення будь-якої різниці, яка існує в ставках заробітної плати внаслідок дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, статі, віросповідання, належності до племені або профспілкового членства шляхом підвищення ставок, що застосовуються до низькооплачуваних працівників.
3. Працівникам однієї країни, найнятим на роботу в іншій країні, на додаток до їхньої основної заробітної плати може бути надано допомогу в грошовому або натуральному вигляді для відшкодування будь-яких прийнятних особистих або сімейних витрат, що виникають через віддаленість їхньої роботи від дому.
4. Вищенаведені положення цієї статті застосовуються без шкоди для таких заходів, які компетентний орган вважатиме потрібними й доцільними для охорони материнства й для забезпечення здоров’я, безпеки та добробуту працівників жінок.