Служба зайнятості організується таким чином, щоб забезпечити ефективний набір та влаштування працівників на роботу і для цього:
a) допомагає працівникам знайти підхожу роботу, а роботодавцям - прийняти потрібних їм працівників; зокрема, на підставі розроблених у загальнодержавному масштабі правил вона: i) реєструє шукачів роботи; веде облік їхньої професійної кваліфікації, досвіду і побажань; опитує їх з метою пошуку для них роботи; у разі потреби проводить перевірку їхнього фізичного стану і професійної підготовки; надає їм, коли це потрібно, сприяння в проходженні професійної орієнтації, перепідготовки чи навчання; ii) збирає у роботодавців точні дані щодо вакантних посад, які вони оголошують вільними, і щодо вимог, які вони ставлять перед працівниками; iii) направляє на вакантні посади кандидатів з потрібною кваліфікацією і придатних до праці відповідно до їхнього фізичного стану; iv) організує обмін списками шукачів роботи і вакантних посад між окремими бюро найму в разі, коли шукачам роботи не може бути надано підхожі місця або коли вільні посади не можуть бути заповнені підхожими кандидатами через бюро, до якого вони спочатку звернулися, або в іншому разі, що виправдовує такий захід;
b) вживає потрібних заходів для того, щоб: i) полегшувати зміну професій для узгодження пропозиції робочої сили з попитом на неї серед різних видів занять; ii) полегшувати територіальну рухливість з метою сприяння переміщенню працівників у райони, де є можливості знайти підхожу роботу; iii) полегшити тимчасове переведення робітників з одного району до іншого для того, щоб ліквідувати тимчасову місцеву розбіжність між пропозицією і попитом на робочу силу; iv) полегшувати переміщення працівників з однієї країни до іншої там, де це дозволено заінтересованими урядами;
c) у співробітництві з іншими органами влади і там, де це доцільно, з роботодавцями та профспілками збирає і вивчає всю наявну інформацію щодо становища на ринку зайнятості та про його імовірну еволюцію як по всій країні взагалі, так і по окремих галузях промисловості, професіях і районах та систематично і без затримки надає ці відомості органам влади, заінтересованим організаціям роботодавців і працівників та громадськості;
d) співробітничає в управлінні справами страхування від безробіття, а також в інших заходах щодо полегшення становища безробітних;
e) сприяє, де це потрібно, іншим державним та приватним установам у розробленні соціально-економічних планів, спрямованих на забезпечення сприятливого становища в питаннях зайнятості.