1. Кожна особа, до якої застосовується Конвенція, після дванадцяти місяців безперервної роботи має право на щорічну оплачувану відпустку, тривалість якої становить:
a) для капітанів, офіцерів і радистів (офіцерів і рядових) - не менш ніж вісімнадцять робочих днів за кожний рік роботи;
b) для інших членів команди - не менш ніж дванадцять робочих днів за кожний рік роботи.
2. Особа, яка безперервно працювала не менш ніж шість місяців, залишаючи службу, дістає право на відпустку тривалістю півтора робочих дні за кожний повний місяць роботи - для капітана, офіцера, радиста-офіцера або радиста, і на відпустку тривалістю один робочий день за кожний повний місяць роботи - для інших членів команди.
3. Особа, звільнена не з власної вини до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи, отримує, залишаючи цю службу, право на відпустку тривалістю півтора робочих дні за кожний повний місяць роботи - для капітана, офіцера, радиста-офіцера або радиста і на відпустку тривалістю один день за кожний повний місяць роботи - для інших членів команди.
4. З метою визначення терміну для отримання відпустки:
a) робота, не передбачена під час найму, зараховується до безперервної роботи;
b) короткі перерви в роботі, які сталися не внаслідок дій і не з вини особи, найнятої на роботу, і які не перевищують загалом шести тижнів протягом будь-яких дванадцяти місяців, не повинні вважатись такими, що порушують безперевність попередніх і наступних періодів роботи;
c) безперервність роботи не вважається порушеною будь-якими змінами в керівництві або праві власності на судно чи судна, на яких працює дана особа.
5. Щорічна оплачувана відпустка не охоплює:
a) свята, встановлені державою або звичаями;
b) перерви в роботі через хворобу або травму.
6. Державне законодавство або колективні договори можуть передбачати розподіл на частини щорічної відпустки, яка надається відповідно до цієї Конвенції, або об'єднання такої відпустки, яка належить за один рік, з відпусткою за наступний рік.
7. Державне законодавство або колективні договори можуть, за вкрай виняткових обставин, коли цього вимагає служба, передбачати грошове відшкодування за щорічну відпустку, котра належить відповідно до цієї Конвенції, принаймні еквівалентне винагороді, про яку йдеться в статті 5.