1. Ця Конвенція стосується всіх осіб, зайнятих на будь-якій посаді на борту судна, за винятком:
a) лоцмана, який не входить до складу екіпажу;
b) лікаря, який не входить до складу екіпажу;
c) медичного персоналу, котрий займається тільки доглядом за хворими, та санітарного персоналу, що не входить до складу екіпажу;
d) осіб, які працюють тільки на свій власний рахунок або отримують винагороду тільки у вигляді частки прибутку чи виручки;
e) осіб, які не отримують винагороду за свої послуги або отримують лише номінальний оклад чи номінальну заробітну плату;
f) осіб, які перебувають на борту на службі не у судновласника, а в іншого роботодавця, за винятком радистів-офіцерів або службовців радіотелеграфних компаній;
g) вантажників, які супроводжують судно і не входять до складу екіпажу;
h) осіб, зайнятих на китобійних суднах, на плавучих заводах або зайнятих іншим чином з метою китобійного промислу або з іншою такою метою відповідно до умов, передбачених положеннями особливої колективної угоди про китобійний промисел або іншої аналогічної угоди, яка укладена організацією моряків і визначає розмір заробітної плати, тривалість робочого часу та інші умови праці;
i) осіб, зайнятих у порту, які звичайно не зайняті роботою в морі.
2. Компетентні органи влади можуть після консультації з заінтересованими організаціями судновласників і моряків вилучити зі сфери чинності цієї Конвенції капітанів, старших офіцерів і головних механіків, які на підставі державного законодавства або колективних договорів користуються такими умовами праці, які є не менш сприятливими стосовно щорічної відпустки, ніж ті, що визначаються цією Конвенцією.