1. Заяви, надіслані Генеральному директорові Міжнародного бюро праці відповідно до положень параграфа 2 статті 35 Статуту Міжнародної організації праці ( 993_154 ), містять вказівки щодо:
a) територій, відносно яких заінтересований член Організації зобов'язується застосовувати положення цієї Конвенції без змін;
b) територій, відносно яких він зобов'язується застосовувати положення цієї Конвенції зі змінами, та подробиць цих змін;
c) територій, на яких Конвенція не застосовуватиметься, і в такому разі - причин, з яких вона не застосовуватиметься;
d) територій, відносно яких він резервує своє рішення для подальшого розгляду становища.
2. Зобов'язання, згадані в a) та b) параграфа 1 цієї статті, вважаються невід'ємною частиною ратифікації і спричиняють однакові з нею наслідки.
3. Будь-який член Організації може новою заявою відмовитися від усіх або частини застережень, котрі містяться в його попередній заяві на підставі b), c) та d) параграфа 1 цієї статті.
4. Будь-який член Організації має право в періоди, протягом яких цю Конвенцію може бути денонсовано відповідно до положень статті 12, надіслати Генеральному директорові нову заяву, котра змінює будь-яким чином умови будь-якої попередньої заяви і повідомляє про становище, що існує на певних територіях.