Урегулювання Спорів
1. У випадку виникнення спору між Договірними Сторонами відносно інтерпретації або вживання цієї Конвенції зацікавлені Сторони домагаються рішення шляхом переговорів.
2. Якщо зацікавлені Сторони не можуть досягти згоди шляхом переговорів, вони можуть спільно просити допомогти у третьої сторони або звернутися до неї з проханням щодо посередництва.
3. Під час ратифікації, прийняття, схвалення або приєднання до цієї Конвенції або в будь-який час країна або регіональна організація економічної інтеграції можуть направити Депозитарію письмову заяву, що відносно спору, який не був вирішений відповідно до пункту 1 або пункту 2 вище, вони визнають один або обидва з наступних засобів урегулювання спору як обов'язкових:
a) арбітраж відповідно до процедури, викладеної у частині 1 додатка II;
b) передачу спору до Міжнародного Суду.
4. Якщо сторони спору не визнали, як зазначено у пункті 3 вище, однакову або будь-яку процедуру, тоді спір розглядається на основі узгодженої процедури відповідно до частини 2 додатка II, якщо сторони не домовились про інше.
5. Положення цієї статті застосовуються відносно будь-якого протоколу, якщо у цьому протоколі не передбачено інше.