У країнах, де немає законів або постанов щодо обов'язкового страхування по старості на момент початкового настання чинності цієї Конвенції, будь-яка існуюча пенсійна система, яка не заснована на внесках, але гарантує індивідуальне право на отримання пенсії відповідно до статей 16-22, надалі вважається такою, що задовольняє вимоги цієї Конвенції.