1. Іноземні працівники підлягають обов'язковому страхуванню і сплачують внески на тих самих засадах, що й громадяни відповідної країни.
2. Іноземні застраховані працівники та їхні утриманці мають право на допомогу на підставі сплачених внесків на свій рахунок на тих самих засадах, що й громадяни відповідної країни.
3. Іноземні застраховані працівники та їхні утриманці мають право на будь-яку субсидію, надбавку до пенсії або частину пенсії, яка виплачується з державних фондів, якщо вони є громадянами будь-якої країни члена Організації, зв'язаної цією Конвенцією, закони або постанови якої передбачають участь держави у створенні фінансових ресурсів системи страхування або виплаті пенсій відповідно до статті 9.
4. Однак національні закони та постанови можуть обмежувати право на будь-яку субсидію, надбавку до пенсії або частину пенсії, що виплачується з державних фондів, тільки громадянами країни, котрі застраховані і досягли визначеного віку на момент настання чинності законодавства про обов'язкове страхування.
5. Будь-які обмеження, котрі можуть застосовуватись у разі проживання за кордоном, торкаються тільки пенсіонерів та їхніх утриманців, які є громадянами будь-якої країни-члена Організації, зв'язаної цією Конвенцією, та проживають на території іншого члена Організації, теж зв'язаного даною Конвенцією, але тією мірою, якою вони поширюються на громадян країни, де була набута пенсія. Однак будь-які субсидії, надбавки до пенсій або частини пенсій, виплати яких здійснюються з державних коштів, можуть не надаватись.