Ст. 9

Чинна редакція від 29.06.1933 · Конвенція набрав чинності 18.07.1937

1. Право на допомогу може бути втрачене чи припинене повністю або частково, якщо зацікавлена особа:

a) отримала свою інвалідність внаслідок кримінального злочину, чи навмисного проступку;

b) діяла по-шахрайському щодо страхових установ.

2. Виплата пенсії може бути припинена зовсім або частково протягом часу, коли заінтересована особа:

a) перебуває на повному державному забезпеченні або утримується за рахунок коштів будь-якої соціальної страхової установи;

b) відмовляється без будь-яких вагомих причин виконувати накази лікаря або інструкції стосовно поведінки інвалідів, чи навмисне і без дозволу відмовляється від нагляду з боку страхових установ;

c) одержує іншу періодичну грошову допомогу, яка виплачується на підставі будь-якого закону або постанов стосовно обов'язкового соціального страхування, пенсій чи компенсацій за каліцтво у зв'язку з нещасними випадками на виробництві або професійними захворюваннями;

d) підлягає обов'язковому страхуванню за місцем роботи, або за наявності спеціальної програми страхування для працівників нефізичної праці отримує винагороду, вищу за визначений рівень.