1. Незалежно від положень статті 6 право на пенсію може бути обумовлене закінченням стажу, який може передбачати сплату мінімальної кількості внесків з моменту страхування, а також протягом встановленого періоду, який безпосередньо передував страховому випадку.
2. Тривалість такого стажу не повинна перевищувати шістдесяти місяців, двохсот п'ятдесяти тижнів або тисячі п'ятисот днів, протягом яких сплачувалися внески.
3. У тих випадках, коли закінчення стажу пов'язане зі сплатою визначеної кількості внесків протягом визначеного періоду, який безпосередньо передував настанню страхового випадку, періоди, протягом яких виплачується допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або безробіттям, вважаються періодами сплати страхових внесків у тій мірі й на таких умовах, котрі можуть бути визначені національними законами або постановами.