Ст. 4

Чинна редакція від 29.06.1933 · Конвенція набрав чинності 18.07.1937

1. Застрахована особа, яка втратила працездатність у широкому розумінні цього слова і таким чином стає нездатною заробляти прийнятну заробітну плату, набуває право на отримання пенсії по інвалідності.

2. Однак національні закони та постанови, які гарантують застрахованій особі медичне лікування та догляд у період інвалідності, а також, якщо інвалідність призводить до смерті, забезпечують пенсію у повному розмірі вдовам, без будь-яких умов щодо віку чи непрацездатності, та сиротам, можуть обумовити надання пенсії по інвалідності нездатністю застрахованої особи виконувати оплачувану роботу.

3. За наявності спеціальних систем страхування для працівників нефізичної праці застрахована особа, що страждає від інвалідності, яка позбавляє її можливості одержувати достатню заробітну плату в тому виді діяльності, яким вона звичайно займалася, або в аналогічному виді діяльності, набуває право на пенсію по інвалідності.