1. Управління системою страхування здійснюють інститути, засновані державними органами, які не ставлять за мету отримання прибутку, або державні страхові фонди.
2. Проте національні закони чи постанови можуть доручити управління системою страхування інститутам, які засновані за ініціативою заінтересованих сторін або їхніх організацій та належним чином визнані державними органами.
3. Управління фінансами страхових інститутів та державних страхових фондів повинно здійснюватися окремо від управління державними коштами.
4. Уповноважені страхових осіб беруть участь в управлінні страховими інститутами на умовах, передбачених національними законами або постановами, на основі яких може також бути прийнято рішення про надання права брати участь в управлінні уповноваженим як роботодавців, так і державних органів.
5. Автономні страхові інститути повинні перебувати під постійним адміністративним та фінансовим наглядом з боку державних органів.