1. Застрахована особа, яка, перестаючи підлягати страхуванню, не дістає права на допомогу за внески, покладені на її рахунок, зберігає свої права щодо цих внесків.
2. Однак національні закони або постанови передбачають втрату прав щодо внесків після закінчення строку, змінного або фіксованого, який обчислюється від дати, коли застрахована особа перестає підлягати обов'язковому страхуванню:
a) якщо строк є змінним, він не повинен бути меншим ніж одна третина загальної суми періодів, за які внески були зараховані з моменту страхування (з відрахуванням тих періодів, за які внески не сплачувалися);
b) якщо строк є фіксованим, він ні в якому разі не може бути меншим ніж вісімнадцять місяців, інакше права щодо внесків можуть бути втрачені після закінчення строку, якщо протягом цього періоду мінімальна кількість внесків, визначена національними законами або постановами, не була сплачена на рахунок застрахованої особи шляхом продовження обов'язкового або добровільного страхування.