1. Незважаючи на положення статті 5, право на пенсію може бути обумовлене закінченням страхового стажу, який може передбачати сплату мінімальної кількості внесків з моменту страхування, а також протягом встановленого періоду, який безпосередньо передував настанню страхового випадку.
2. Тривалість страхового стажу не повинна перевищувати шістдесяти місяців, двохсот п'ятдесяти тижнів чи тисячі п'ятисот днів, протягом яких сплачувалися внески.
3. Якщо закінчення стажу передбачає сплату визначеної кількості внесків протягом встановленого періоду, який безпосередньо передував страховому випадку, періоди, протягом яких виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності або безробіттю, зараховуються як періоди сплати страхових внесків у тій мірі й на таких умовах, які можуть бути визначені національними законами або постановами.