Ст. 2

Чинна редакція від 29.06.1933 · Конвенція набрав чинності 29.09.1949

1. Система обов'язкового страхування на випадок втрати годувальника стосується всіх працівників фізичної та нефізичної праці, а також учнів, які працюють на агропромислових підприємствах, а також домашніх служників, які працюють у власному господарстві роботодавців, що в свою чергу зайняті в агропромисловому комплексі.

2. Будь-який член Організації може зробити винятки, якщо це потрібно, у своєму національному законодавстві стосовно:

a) працівників, чия заробітна плата перевищує встановлену суму, та у разі, коли національні закони або постанови не надають цьому винятку загального поширення, будь-яких працівників нефізичної праці, які займаються діяльністю, що, як правило, належить до вільних професій;

b) працівників, які не отримують грошової винагороди;

c) працівників, молодшого, незазначеного віку, та працівників надто похилого віку, щоб застраховуватися, коли вони вперше працевлаштовуються;

d) надомників, умови роботи яких відрізняються від умов роботи осіб, що на загальних підставах отримують заробітну плату;

е) членів сім'ї підприємця;

f) працівників, загальний період зайнятості яких, внаслідок самого роду роботи, неминуче нетривалий і не дає їм права одержувати допомогу, а також осіб, котрі виконують тільки випадкову або побічну роботу;

g) непрацездатних працівників і працівників, котрі отримують пенсію по старості або інвалідності;

h) державних службовців, що вийшли на пенсію, але працюють і отримують заробітну плату, та осіб, які мають особистий дохід, якщо розміри пенсії або особистого доходу принаймні дорівнюють розмірові пенсії по старості, передбаченої національними законами або постановами;

i) працівників, які під час свого навчання дають уроки або працюють за винагороду в процесі підготовки до набуття професії, котра відповідає меті навчання.

3. Крім того, можуть бути звільнені від обов'язкового страхування особи, у разі смерті яких їхні утриманці на підставі будь-якого закону, постанови або спеціальної системи страхування набувають право отримувати допомогу, котра в цілому дорівнює пенсії, передбаченій цією Конвенцією.