У країнах, де не існує законів або постанов щодо обов'язкового страхування на випадок смерті годувальника на момент початкового настання чинності цієї Конвенції, будь-яка існуюча пенсійна система, яка не заснована на внесках, але гарантує індивідуальне право на отримання пенсії відповідно до статей 19-25, надалі вважається такою, що задовольняє вимоги цієї Конвенції.